Коли виникає потреба у виготовленні виробів з нержавіючої сталі, що контактують із харчовими продуктами, важливим аспектом є вибір відповідного виду сталі. Часто зустрічається термін "харчова" нержавіюча сталь, однак у державних стандартах такого поняття немає — це побутова назва. Виникає питання: які види нержавіючої сталі підходять для використання в харчовій промисловості, і як відрізнити "харчову" нержавійку від інших видів?
Міфи та домисли
Існує багато міфів щодо "харчової" нержавійки, як приклад:
- Якщо сталь не намагнічується — значить, вона "харчова".
- У "харчовій" нержавійці не повинно бути добавок титану, кобальту, молібдену, марганцю та інших елементів.
- "Харчова" сталь обов'язково повинна бути відполірованою, щоб уникнути накопичення органічних частинок на поверхні.
Як насправді
Нержавіюча сталь — це високолегований корозійностійкий матеріал. Її "нержавіючі" властивості забезпечуються наявністю хрому (Cr), який утворює на поверхні захисну оксидну плівку. Вміст хрому варіюється від 12 до 27%. Чим більше хрому та інших легуючих елементів, таких як нікель (Ni), молібден (Mo), титан (Ti), тим вища корозійна стійкість сталі.
Якщо вміст хрому в сталі становить 13-17%, такий сплав стійкий до корозії в слабкоагресивних середовищах. Більш високе вміст хрому (18% і більше) та наявність молібдену забезпечують стійкість до агресивних середовищ, включаючи розчини хлоридів.
Який вид нержавійки обрати для харчового обладнання?
Для харчової промисловості вибір залежить від умов експлуатації. На виробництві харчових продуктів обладнання часто піддається впливу агресивних середовищ, таких як розчини сульфамінової кислоти та каустичної соди при високих температурах (75-90°C). У таких умовах краще використовувати високо стійкі марки сталі, такі як AISI 316 (08Х17Н13М2).
У побутових умовах, де метал не піддається впливу хлоридів, достатньо використовувати AISI 304 (08Х18Н10) — одну з найпоширеніших марок. В окремих випадках можуть підійти більш дешеві варіанти, такі як AISI 430 або AISI 410.
Чи може нержавіюча сталь бути шкідливою для здоров’я?
Для металів, що продаються на території України, передбачені сертифікати відповідності. Однак такий сертифікат не вказує, чи можна використовувати даний сплав у харчовій промисловості.
Раніше можна було отримати санітарно-епідеміологічний висновок, пройшовши експертизу. Наприклад, такі висновки надаються на марки сталі AISI 301, 304, 309, 310, 316, 321, 409, 410, 430, 439, які відповідають санітарним нормам.
Проте всі види нержавіючої сталі в загальному відповідають санітарним вимогам. Хімічний склад різних марок може незначно відрізнятися за процентним вмістом елементів, однак основа у всіх однакова.
Як перевірити корозійну стійкість сталі?
Щоб визначити, чи підходить вибрана марка нержавійки для використання в агресивному середовищі, наприклад, при виготовленні ємностей для розсолу, можна скористатися марочником сталі або провести експеримент. Для цього можна залишити метал на 2-3 дні в робочому середовищі або розчині оцту. Якщо сталь не потемніла, її можна використовувати.
Також є побутовий метод перевірки — нанесіть концентрований розчин мідного купоросу на зачищену поверхню металу. Якщо через кілька хвилин метал вкриється червоною плівкою, це означає, що він не є нержавіючим.
Для точного визначення марки сталі можна використовувати спектрометр. Таке обладнання часто є в інститутах або у металоторгових компаній. Швидкий і недорогий варіант — скористатися портативним спектрометром, який можна знайти в пунктах прийому металу.
Отже, вибір нержавіючої сталі для харчового обладнання залежить від умов експлуатації та агресивності середовища, а перевірку матеріалу можна проводити за допомогою доступних методів та обладнання.
Для замовлення та більш детальної інформації звертайтеся по номеру +380977853428 або пишіть на електронну адресу zakupivlya@metalltech.com.ua