Іноді ми отримуємо замовлення на виготовлення виробів із нержавіючої сталі, в яких не вказано ступінь обробки поверхні.
Деякі клієнти не можуть визначитися, яка саме повинна бути поверхня:
- шліфована;
- полірована
У цій статті ми спробуємо пояснити, в чому різниця між цими видами обробки.
Слід зазначити, що шліфовані та поліровані поверхні можуть бути різних видів. Відмінність полягає в ступені шорсткості поверхні (Ra). Існують різні стандарти, що регламентують ступінь обробки поверхні: EN (Європейський Союз), ASTM (США), JIS (Японія), ГОСТ (Росія), DIN (Німеччина).
Згідно з Європейським (EN) стандартом розрізняють такі види поверхні нержавіючої сталі:
- 1D — Гарячекатаний, т/о, віджарений;
- 1Q — Гарячекатаний, після відпустки та травлення;
- 1G — Гарячекатаний, шліфований;
- 2C — Холоднокатаний, т/о, без зняття окалини;
- 2H — Холоднокатаний, упрочнений;
- 2E — Холоднокатаний, термооброблений, механічно очищений від окалини з подальшим травленням;
- 2G — Шліфований (Grit 120 одиниць);
- 2J — Холоднокатаний, шліфування з чистотою (Grit 150-240 одиниць) Ra - (0,6-0,9 мкм);
- 2K — Брашована поверхня (Grit 320 одиниць) Ra - 0,5 мкм;
- 2D — Холоднокатаний, т/о, шліфований, травлений;
- 2B — Холоднокатаний, т/о, травлений, шліфований (в захисній плівці) Ra - 0,2 мкм;
- BA — Холоднокатаний, т/о, дзеркальний (в захисній плівці)
- 2R — Холоднокатаний, світлоотожжений, з дзеркальною поверхнею;
- 3N, 4N — Холоднокатаний, т/о, дзеркальний (в захисній плівці);
- N8 — Полірування - супердзеркало
Операція полірування завжди слідує за шліфуванням.
Шліфування металу здійснюється за допомогою абразивів з різною ступенем зернистості. В залежності від початкової шорсткості поверхні, її обробляють абразивами для первинного шліфування: P100, P180, P280, поступово зменшуючи розмір зерна.
Далі доцільно проводити операцію полірування.
Полірування нержавіючої сталі буває кількох видів:
- Механічне;
- Хімічне;
- Електролітичне полірування;
- Електролітно-плазмовий спосіб — досяжна шорсткість до Ra 0,01 мкм
Механічне полірування може здійснюватися як за допомогою ручного інструмента, так і за допомогою спеціального обладнання. Ручний спосіб застосовується при невеликих обсягах робіт або при обробці локальних місць, де проводилася зварка.
Ручне полірування відбувається за допомогою УШМ. На войлочний або фетровий круг наносяться спеціальні полірувальні пасти. Полірування відбувається на високих обертах. В якості абразиву в таких пастах можуть використовуватися алмазна крихта, карбід цирконію, оксид хрому (паста ГОІ) та інші.
Полірування проходить за кілька підходів, при кожному використовують пасту з меншим розміром зерна абразиву. Повністю автоматизований процес полірування найбільше підходить для обробки листового прокату та профільних нержавіючих труб. Круглі труби поліруються на круглорізальному станку.
Хімічне полірування відбувається при обробці поверхні розчинами сірчаної, азотної та соляної кислот. При цьому на поверхні металу утворюється оксидна плівка, яка згладжує мікронерівності. Хімічне полірування не дозволяє позбутися від глибоких рисок, що залишилися після шліфування. Перевагою такого виду обробки є можливість полірування деталей складного профілю. Недоліком є екологічна шкода.
Електролітичне полірування — метод, який дозволяє позбутися від більш глибоких рисок і дефектів поверхні, ніж при хімічному поліруванні. При такому вигляді обробки виріб занурюється в гальванічну ванну в розчин електроліту. Далі на нього подається постійний струм. В результаті найбільш значні шорсткості розчиняються (параметр Rz поліпшується). Також на поверхні утворюється оксидна плівка, більш товста, ніж при хімічному поліруванні.
Електро-плазмове полірування нержавійки — один із найсучасніших способів. Виріб занурюється у ванну з електролітом, і на нього подається струм високої напруги. В результаті на поверхні металу утворюється пароплазмова оболонка. Цей вид полірування дозволяє досягати шорсткості (Ra) до 0,01 мкм. Недоліком цього методу є обмежені розміри оброблюваних виробів.
На завершення варто ще раз підкреслити, що якість полірування завжди залежить від якості шліфування поверхні. Тобто погано відшліфовану поверхню неможливо зробити дзеркальною.
Шліфовані та поліровані поверхні можуть бути різних видів. Наприклад, шліфована поверхня може бути матовою, сатинованою, брашированою (brush — щітка). Шліфована поверхня відрізняється за глибиною та напрямком рисок від абразиву. При виготовленні інтер'єрних виробів із шліфованої нержавіючої сталі практично завжди потрібно додатково шліфувати поверхню для надання їй декоративного вигляду.
Поліровану нержавійку іноді називають дзеркальною через її властивість давати відображення. Існує поверхня так зване «супердзеркало», коли ступінь шорсткості Ra поверхні менше 0,02 мкм. У місцях зварювання такі поверхні доводиться полірувати вручну. Це дуже трудомісткий процес. Не завжди можливо досягти первинної шорсткості поверхні.
Для замовлення та більш детальної інформації звертайтеся по номеру +380977853428 або пишіть на електронну адресу zakupivlya@metalltech.com.ua